Ключові параметри, що впливають на швидкість вилучення золота при вилуговуванні ціанідом натрію

Вступ

Вилуговування ціанідом натрію – це широко використовуваний метод у золотодобувній промисловості для вилучення золота з руди. Однак на ефективність вилучення золота в цьому процесі впливають кілька ключових параметрів. Розуміння цих параметрів має вирішальне значення для оптимізації процесу вилуговування, збільшення вилучення золота та зниження виробничих витрат. У цій статті буде розглянуто основні фактори, що впливають на швидкість вилучення золота під час вилуговування ціанідом натрію.

Тонкість помелу

Перед процесом ціанідного вилуговування золоту руду потрібно попередньо обробити, причому подрібнення є ключовим етапом. Мета помелу полягає в тому, щоб досягти дисоціації мономерів золота, максимально відокремивши його від мінералів пустої породи. Коли золото в руді тонко вбудоване або інкапсульоване, необхідна відповідна тонкість помелу. Якщо помел занадто грубий, частинки золота можуть бути не повністю відкриті, що призведе до неповного вилуговування та низького рівня вилучення золота. З іншого боку, надмірне подрібнення не тільки збільшує вартість подрібнення, але також призводить до деяких негативних наслідків. Надземні частинки можуть внести в фільтрат більше домішок, які можуть бути вилужені, які можуть реагувати з розчином ціаніду, що призводить до відходів ціаніду. Крім того, надмірне подрібнення може спричинити труднощі у розділенні твердої та рідини, а також може призвести до втрати розчиненого золота. Як правило, для золотої руди з дрібнозернистим природним золотом розмір подрібнених частинок - 38 мкм із співвідношенням вмісту 75% може забезпечити кращий ефект вилуговування, одночасно контролюючи вартість подрібнення.

Дозування ціаніду натрію

Кількість ціаніду натрію, що додається в процесі вилуговування, має значний вплив на швидкість вилуговування золота. У певному діапазоні кількість ціаніду пропорційна швидкості вилуговування золоторудної пульпи. Коли вміст ціаніду низький, ефект вилуговування золота поганий, а швидкість вилуговування повільна. Це не тільки збільшує час, необхідний для вилуговування, але й може призвести до неповного вилуговування золота, тим самим знижуючи швидкість вилуговування золота. Однак, якщо кількість ціаніду занадто висока, то після досягнення певного рівня ефективності вилуговування золота збільшення швидкості вилуговування золота не буде очевидним. Натомість це призведе до втрат ціаніду та збільшення собівартості виробництва. Наприклад, під час вилучення золотого концентрату з золотої руди з дрібнозернистим розміром частинок дозування ціаніду натрію є більш доцільним на рівні 1.5-3.0 кг/т. У фактичному виробництві гірничодобувні підприємства повинні визначати відповідну кількість ціаніду натрію відповідно до характеристик власної руди та випробувань збагачення.

Кількість вапна

Як захисний луг до розчину ціаніду додають вапно. Іони ціаніду в розчині мають нестабільні хімічні властивості та легко випаровуються у вигляді ціаністого водню, що призведе до втрати розчину ціаніду натрію. Додаючи вапно, можна підтримувати відповідну лужність пульпи, що сприяє підвищенню стабільності розчину ціаніду. Згідно з аналізом випробувань, швидкість вилуговування золота також значно покращується після додавання вапна. Коли кількість доданого вапна становить 2 кг/т і більше, значення pH целюлози становить 11-12, а швидкість вилуговування золота в целюлозі є відносно стабільною. Однак, якщо кількість вапна занадто велика, це також може негативно вплинути на процес вилуговування, наприклад змінити фізичні та хімічні властивості пульпи, що може вплинути на реакцію між ціанідом і золотом.

Концентрація пульпи вилуговування

Концентрація пульпи вилуговування є фактором, який безпосередньо впливає на швидкість вилуговування та ефективність золота. Загалом кажучи, коли концентрація целюлози для вилуговування низька, плинність целюлози є хорошою, що сприяє контакту між розчином ціаніду та частинками золота, і, отже, ефективність вилуговування концентрату золота буде вищою. Однак ця ситуація вимагає збільшення кількості доданого агента. Водночас збільшиться розмір обладнання та інвестиційна вартість. Навпаки, якщо концентрація целюлози занадто висока, в’язкість целюлози збільшиться, плинність буде поганою, що перешкоджатиме дифузії розчину ціаніду та контакту з частинками золота, що призведе до зниження швидкості вилуговування та ефективності золота. Для золотої руди з дрібнозернистим розміром частинок концентрацію пульпи можна підтримувати приблизно на рівні 20% - 33%, щоб забезпечити хороший ефект вилуговування. На фактичному виробництві гірничодобувні підприємства можуть відповідним чином регулювати концентрацію відповідно до конкретної ситуації, але вона не повинна бути надто високою.

Час вилуговування

Час вилуговування також є важливим фактором, що впливає на швидкість вилучення золота в процесі ціанування. Вибір відповідного часу вилуговування може забезпечити повне розчинення частинок золота. Однак під час розчинення частинок золота інші домішки в целюлозі також продовжуватимуть розчинятися. Оскільки час вилуговування подовжується, безперервне розчинення та накопичення цих домішок може заважати розчиненню золота і навіть перешкоджати вилуговуванню золота. Крім того, занадто довгий час вилуговування вимагає конфігурації більшого обладнання та ділянок для вилуговування, що збільшить витрати на виробництво. Для золотої руди з дрібнозернистим розміром частинок краще підтримувати час вилуговування ціануванням приблизно на рівні 4 годин. Якщо час вилуговування становить більше 24 годин, вилуговування золота, швидше за все, буде пригнічено, а концентрація іонів золота в дорогоцінній рідині також зменшиться.

Висновок

У процесі вилуговування ціанідом натрію для видобутку золота такі параметри, як тонкість помелу, дозування ціаніду натрію, кількість вапна, концентрація пульпи для вилуговування та час вилуговування, відіграють вирішальну роль у визначенні коефіцієнта вилучення золота. Гірничодобувні заводи повинні проводити детальні збагачувальні випробування відповідно до характеристик власної руди, щоб оптимізувати ці параметри. Роблячи це, вони можуть не тільки підвищити коефіцієнт вилучення золота, але й зменшити виробничі витрати та вплив на навколишнє середовище, досягаючи сталого розвитку золотодобувної промисловості.